2019 год, 50 лет

На Украине...

.
...сколько я себя помню все дела обстояли примерно как в РФ, только в два раза хуже. Советская топонимика на трассе Москва-Крым была вдвое плотнее чем в РФ. Люди получали за свой труд вдвое меньше денег. Агенты публичного права и частные конторы предлагали вдвое худший уровень услуг. Неразбериха в церковных делах, как в официальных юрисдикциях, так и в альтернативных им общинах истинных православных христиан, была вдвое страшнее чем в РФ. Люди в целом, с которыми мне довелось на Украине встречаться, были вдвое менее компетентны в тех или иных встававших вопросах, чем знакомые мне россияне.

Только, пожалуй, климат на Украине лучше, чем в РФ, но не в два раза.

Я все время задаю себе два вопроса. 1. Почему это было так, а не иначе, ведь украинцы такие же славяне и, в общем, практически один и тот же с нами народ. 2. И почему, несмотря на все это, они в каких-то наиболее важных в жизни вещах, касающихся верхних этажей человеческой души, в 20-ом веке вели себя вдвое более достойно, чем великороссы?
Они большие индивидуалисты.
И там не так много было крепостных, по сравнению с центральными губерниями, а ведь рабство неотвратимо портит душу, особенно когда оно заканчивается и наступает пора выйти из детских штанишек. Самые худшие рабы - рабы бывшие, именно они отягощены бесконечным ресантимантом, как негры в современной Америке. Но штука в том, что на севере Руси крепостных тоже было немного. Наши северные русские были такими же свободными людьми.
На эту тему есть размышления гр. Салтыкова - о том, что малороссы земледельцы, а великороссы - ремесленники, а землю не любят.
Вообще-то ремесленники по идее должны быть более свободолюбивыми людьми... вспомнить хоть средневековые свободные ремесленные артели и положение их членов по сравнению с положением крестьян.
Да, но в Европе это были городские цеха, а тут те же крестьяне - отходники. А у Салтыкова рассуждения касаются бытовой культуры, уюта, характера жилищ.
Он их вполне определённо считал лучшей частью русского народа, но при этом был ярым противником украинства. Мне такая позиция близка.
Больших индивидуалистов чем великоросы в природе трудно найти.
Ну какие же они индивидуалисты. Индивидуализм это самостояние и ответственность.

Edited at 2016-07-10 08:59 pm (UTC)
Русский человек сначала строит забор,потом дом.Потому-что моё и не замай.
Лучше бы он не строил забор, а уважал закон.
Разумеется. Но лучше смотреть на немцев, а не на перечисленных.
Так колхоза (общинного уклада хозяйствования) на Руси не было лишь в домонгольские времена. Увы, та Русь отпечаталась лишь в отдельных фрагментах позднейшей культуры, сохранилась в родах благородных занятий, но эти роды были немногочисленны.
Откуда Вы взяли, что в домонгольские времена не было крестьянской общины? если её не было, то откуда в "Русской правде" появились положения о коллективной ответственности общины на некоторые преступления, совершённые на её территории?
Община - базовая форма хозяйства на земле в средние века, она была во всей земледельческой Европе, от Ирландии до Урала.
Русская Община как мы ее знали в 19 веке это вообще не форма хозяйствования. Это политический строй, государство внутри государства, социальная система живущая по отдельным от остальной страны законам. Социальная система дикарей.
Как же не форма хозяйствования, если выборные от общины перераспределяли землю по едокам, община помогала вдовам и сиротам. Что же до "дикостей" - таким крестьян сделали да века крепостного рабства
Щодо компетентності, то це взаємне. Працював до війни з російським капіталом у Києві і дуже дивувався двом речам: а. чому ці люди вважають інших ідіотами? б. скільки куплених працюючих бізнесів вони мають довести до банкрутства, щоб зрозуміти що вони мають справу не з ідіотами?

Прийшов до висновку, що це неспівпадіння сигнальних систем. Як собаки та коти не розуміють мову тіла один одного. Вєлікороси - істоти понадсоціальні. У вас є єдина ієрархічна система та визначений "порядок клювання". У нас ієрархій декілька й вони часто не конвертуються між собою.

При цьому в плані індивідуального егоїзму ви навіть менші альтруїсти ніж ми. Таке відчуття, що ви постійно знаходитесь у стані вкрай зарегульованої, але війни всіх проти всіх.
Я думаю, що потрібно розділити питання і по різному осмислювати компетенцію російських і українських мас і компетенцію російських і українських фахівців. Так, в цілому, населення України, зрозуміло, набагато вільніше, ніж населення РФ, інший дух, інша ментальність. Але от якщо ми говоримо не про народні маси і не про чиновників, а про зовсім невеликому числі висококласних фахівців (яких в кожному суспільстві трохи, не більше 5 відсотків від населення) то тут, мабуть, в РФ справи йдуть трохи краще. Чому це так, а не інакше? Я не знаю. Можу лише припустити, що це склалося історично, з огляду на те, що Москва століттями була метрополією для Києва і кращі українці спрямовувалися отримувати роботу і освіту саме в Москву (а до революції в Санкт-Петербург), де було більше можливостей для реалізації своїх талантів. Ймовірно, скоро ситуація зміниться і все буде навпаки, до цього все йде. Я взагалі є прихильником приєднання РФ до України на правах провінції і перенесення столиці спільної держави до Києва)
Україна рівно в тій мірі "кадрова колонія" Москви, в якій нею була з часів Петра Романова вся інша Європа. Росія якось традиційно поглинала всіх європейських авантюристів, шахраїв, мрійників та безумців у свою управлінську сферу. Україна за рахунок географічної і мовної близькості "відригувала" таких персонажів на порядки більше. При чому головна мрія цих людей у всі часи: використати Москву як "трамплін" та повернутись в Україну нав'язувати свої безумства (на жаль, це часто виходило успішно).

В плані освіти Україні дуже _пощастило_ (я дійсно вважаю це історичною удачею) бути розділеною між імперіями. Це значить, що частина тих самих фахівців мала змогу вчитись у Європі, подорожувати Європою, брати участь у різних Європейських оборутках, а потім повертатись і ділитися отриманим досвідом.

Я до-речі не думаю що ми зможемо займатись якимось прозелітизмом у РФ. Ми з темряви почали (дуже повільно) вилазити тільки коли Путін анексував Крим та створив два бантустани на сході. Якщо б умовний Кремль дійсно займався якоюсь геополітикою, він би нам зараз насильно віддавав не тільки східну частину українського Донбасу, а й вводив у комплект Крим, Кубань, Білгородські-Курські-Воронєжські області. Тому нам би не "єдину державу", а 200 кілометрову зону демілітаризації та перенесення радянської промисловості в глиб РФ в обмін на перенесення східнонімецької та польської в Україну.

P.S.

Тільки помітив. Дякую за мову.

Edited at 2016-07-11 08:51 am (UTC)
Все это очень интересно. Но все-таки... если в России произойдет свой майдан и европейски ориентированная интеллигенция придет, как на Украине, к власти... как бы Вы лично отнеслись к проекту нового воссоединения Украины и России со столицей в европейском Киеве, древней столице и русских и украинцев? Я понимаю антикоммунистический и антисоветский сепаратизм и всецело его поддерживаю. Но если причина наших разногласий будет устранена будет ли возможность повторного сближения?
Проблему треба розділити на практичну і теоретичну. На практиці, ми маємо тисячі людей яких лишили без власності у Криму та десятки тисяч ветеранів (відповідно мільйони їх соціального оточення) що вбивали, вмирали, калічили та калічились у цій софт-версії україно-російської війни. Ветерана не надурити телевізором, ці розірвані артилерією російські солдатики-строковики плакали у них біля ніг в агонії пошматовані на частки, просили передати щось мамі у Рязань, сказати тату що син помер виконуючи, кляли ненависний Київ та його хунту, ітд. Це не якийсь наш внутрішній конфлікт, це навіть на війна за конфедеративність Швейцарії, де в дорозі назад у Суворова армія розгубилась. Тут працюють закони ненависті та помсти. Для ветеранів можливий лише зневажливо-нейтральний варіант штибу Фінляндії.

В плані теорії, ми маємо відповісти на питання навіщо що нам, що вам такий проект? Слов'янське об'єднання умовних Ост Рейху та Дойч Лянду на підставі романтичних згадок про нашу міфічну спільну Великоримську Імперію Германської Нації (Русь)? Німцям цей романтизм приніс велике горе та велику кров. Маємо ж ми чомусь вчитись на помилках інших. Залишається варіант великої Європи від Ла-Маншу до Камчатки. У нас чимало євромрійників, але я особисто не певен що хочу бачити Україну стандартною частиною ЄС. Я виступаю за чільну співпрацю України з країнами Співдружності та Штатами. На рівні відмови від континентального права в користь острівного загального.
Першу частину Вашого повідомлення читав з болем і роздумував про увесь цей жах, в який нас навантажили радянські лунатики з Донбасу, Криму і з РФ. Ви праві, так просто це не забудеться. Дуже гірко. Насправді я згоден з Вами і в тому, що немає і ніякої особливої нужди в союзі України і Росії. Тут говорить мій егоїстичний інтерес. Я живу в РФ і мені хотілося б, щоб РФ послідувала шляхом України.

Відносно другого абзацу... ну, тут у нас з Вами смакові розбіжності, моя орієнтація пронімецька і нею залишиться. Це глибше за економіку і політику... Так, орієнтація на Співдружність і США є зараз стандартом в Східній Європі, тому що ЄС політично недієздатний... Поки не дієздатний (поки в нім не вирішено німецьке питання, а він у свою чергу пов'язаний з необхідністю перегляду підсумків WW2) Але зараз Британія йде і все може змінитися.